Кориця – вічнозелене дерево висотою 10-15 м заввишки, відноситься до родини Лаврових (Lauraceae), росте на Шрі-Ланці та в Південній Індії. Листя кориці – овально-довге 7-18 см в довжину. Квіти з’єднанні в суцвіття. Плоди – невеликі ягоди фіолетового забарвлення, діаметром 1 см з однією насіниною.
Де застосовується?
Кориця має сильний аромат, гострим і солодкуватим смаком. Як приправа, використовується кора дерева кориці. В якості пряності добре поєднується з іншими гострими і терпкими прянощами. У продажу надходить у вигляді невеликих згорток сухої кори або в меленому вигляді.
Кориця додається при приготуванні ряду десертів, шоколаду і лікерів, а також для ароматизації алкогольної продукції і гарячих напоїв.
Цікаво!
На Близькому Сході кориця часто використовується в гострих стравах з курки або баранини. В Азії порошок кориці використовується для суміші прянощів. Місцеві жителі використовують в їжу листя кориці (так як європейці використовують лавровий лист).
В Америці корицю та цукор використовують як добавку до каші або фруктів.
В Німеччині найчастіше зустрічається кориця в поєднання з цукром для приготування солодких страв, випічки і глінтвейну, рідше для гострих і м’ясних страв.